Правовідносини – це врегульовані нормою права суспільні відносини, учасники яких мають суб'єктивні права і юридичні обов'язки, які забезпечуються державою. Правовідносини відіграють величезну роль у нашому житті. Саме через них виявляється головне призначення права — регулювати, упорядковувати суспільні відносини. Структура правовідносин — це сукупність елементів, що їх складають: суб'єкти правовідносин, об'єкти правовідносин, зміст правовідносин. Суб'єкти правовідносин — це їх учасники (сторони), які відповідно до законодавства можуть виступати як носії суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. До них належать громадяни, іноземні громадяни, особи без громадянства (індивідуальні суб'єкти); державні організації, суспільні об'єднання, приватні фірми тощо; колективні суб'єкти; органи держави. Об'єкти правовідносин — це те, на що спрямовані суб'єктивні права і юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, те,з приводу чого виникають правовідносини. Розрізняють такі види об'єктів правовідносин: — речі (предмети матеріального світу); — поведінка (дія, бездіяльність, а також їх результати); — продукти духовної творчості (твори науки, літератури, мистецтва і тощо); — особисті немайнові блага (ім'я, честь, гідність).
Зміст правовідносин складають суб'єктивне право і юридичний обов'язок і характеризуються синтезом юридичного і фактичного. Суб'єктивне право — це міра можливої поведінки суб'єкта, яка надає йому можливості задовольнити свої потреби і яка забезпечена державою. Юридичний обов'язок — міра обов'язкової поведінки суб'єкта права, встановлена для задоволення його інтересів і забезпечена державою. Динаміка правовідносин залежить від юридичних фактів Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, передбачені правовою нормою, що викликають виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Вони носять багатоманітний характер і охоплюють всі види суспільних відносин, регульованих правом. Юридичні факти діляться на події і дії. Якщо події не залежать від волі людей, то дії скоюються по волі громадян. Дії бувають правомірними і неправомірними. Правомірні дії можуть бути юридичними актами або юридичними вчинками, неправомірні дії – провиною або злочинами.
Правовідносини - це найбільш значимі суспільні відносини, врегульовані правовими нормами, в яких учасники повязані між собою взаємними юридичними правами та обовязками, що охороняються державою. Значення правовідносин в тому, що вони проектують і перекладають загальні правила, встановлені правовими нормами, у конкретні субєктивні права і обовязки учасників суспільних відносин. Це означає, що загальні юридичні права та обовязки стають приналежністю конкретних осіб і набувають форми конкретних правовідносин.
До числа найважливіших ознак правовідносин, що відрізняють їх від інших відносин соціального характеру відносяться наступні. 1. Завжди складаються на основі правових норм, що містяться в статтях нормативно-правових актів, що виступають в якості бази для виникнення і здійснення конкретних відносин між різними особами.
2. Учасники правовідносин наділяються взаємними юридичними правами та обовязками. Якщо один субєкт правовiдносин наділений правом, то на іншого покладається юридичний обовязок.
3. Правовідносини завжди носять індивідуально-вольовий характеру. З одного боку, вони виникають на основі правових норм, які є продуктом свідомо-вольової діяльності людей (правотворческих органів). З іншого боку, учасники правовідносин реалізують передбачені нормами права і обовязки також за допомогою своїх вольових, свідомих дій.
4. Правовідносини охороняються державою, а в необхідних випадках - примусово їм забезпечуються.
Правовідносини можуть виникати в усіх сферах суспільного життя, регулюючи взаємовідносини людей в області виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ, праці, зайнятості, освіти, шлюбу та сімї і т. д. Однак далеко не всі суспільні відносини можуть бути врегульовані нормами права. Купувати юридичну форму можуть лише відносини, в основі яких лежать акти поведінки, що мають соціальну значимість. Коли ж справа стосується думок і почуттів, що а також вчинків та подій, які не мають соціально значущих наслідків, то правовим регулюванням вони охоплені бути не можуть. Наприклад, в сімейних відносинах юридичну природу набувають найбільш важливі відносини, що мають соціальну значимість: взаємні права та обов’язки подружжя, батьків і дітей і т. д. Відносини ж морального характеру здебільшого залишаються за рамками правового регулювання.
Людина, будучи членом суспільства, займаючи в ньому певну нішу, завжди реалізує різні соціальні ролі, виступаючи в залежності від конкретних обставин в якості члена сімї, працівника, споживача, виборця, пасажира, платника податків і т. д. У звязку з цим людина протягом всього життя набуває різні відносини з державою, іншими індивідуумами, організаціями, суспільством в цілому. Ці відносини, іменовані громадськими чи соціальними, дуже різноманітні за своїм характером, властивостями, мають різні сторони та форми зовнішнього виразу. Вони можуть носити характер моральних, політичних, національних та інших відносин. Найбільше ж значення набувають відносини юридичного характеру - відносини, що охоплені правовим регулюванням. Вони традиційно іменуються правовідносинами. Правовідносини можуть виникати в усіх сферах суспільного життя, регулюючи взаємовідносини людей в області виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ, праці, зайнятості, освіти, шлюбу та сімї і т. д. Однак далеко не всі суспільні відносини можуть бути врегульовані нормами права. Купувати юридичну форму можуть лише відносини, в основі яких лежать акти поведінки, що мають соціальну значимість. Коли ж справа стосується думок і почуттів, що а також вчинків та подій, які не мають соціально значущих наслідків, то правовим регулюванням вони охоплені бути не можуть. Наприклад, в сімейних відносинах юридичну природу набувають найбільш важливі відносини, що мають соціальну значимість: взаємні права та обовязки подружжя, батьків і дітей і т. д. Відносини ж морального характеру здебільшого залишаються за рамками правового регулювання. Правовідносини - це найбільш важливі суспільні відносини, що визначаються нормами права. Значення правовідносин в тому, що вони проектують і перекладають загальні правила, встановлені правовими нормами, у конкретні субєктивні права і обовязки учасників суспільних відносин. Це означає, що загальні юридичні права та обовязки стають приналежністю конкретних осіб і набувають форми конкретних правовідносин. Отже, правовідносини - це найбільш значимі суспільні відносини, врегульовані правовими нормами, в яких учасники повязані між собою взаємними юридичними правами та обовязками, що охороняються державою.
Право безпосередньо зв'язане з правовідносинами. Воно існує в правовідносинах, оскільки це конкретна форма буття права. Правовідносини — це право в житті, оскільки воно реалізується в них, а в окремих випадках виникає в правовідносинах. Право — це природна і соціальна властивість суб'єктів правовідносин. Відносини — це опосередкований зв 'язок явищ, процесів, предметів і т.п. Відносини можуть бути різними, як між явищами природи, так і явищами суспільства, між суспільством і природою. Наприклад, національний характер народу в певній мірі залежить від природно-кліматичних і соціальних умов існування.
В суспільстві людина завжди знаходиться в певних суспільних відносинах. Вона живе, працює, спілкується з іншими людьми, в сім'ї, в трудовому колективі і з іншими суб'єктами. Необхідність задоволення потреб і інтересів людей змушує їх вступати в різні суспільні відносини. Суспільні відносини виникають на підставі діяльності і поведінки людей для задоволення своїх матеріальних і Духовних потреб.
Цікаве (пізнавальне) відео: http://onua.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=967%3A1&catid=121%3A2011-10-14-12-29-02&Itemid=379&lang=ru ("Суб'єкти цивільних прав (правовідносин). Фізичні особи") Правовідносини - це найбільш значимі суспільні відносини, врегульовані правовими нормами, в яких учасники повязані між собою взаємними юридичними правами та обовязками, що охороняються державою. Правовідносини можуть виникати в усіх сферах суспільного життя, регулюючи взаємовідносини людей в області виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ, праці, зайнятості, освіти, шлюбу та сімї і т. д. В суспільстві людина завжди знаходиться в певних суспільних відносинах. Вона живе, працює, спілкується з іншими людьми, в сім'ї, в трудовому колективі і з іншими суб'єктами. Ознаки правовідносин: 1. Завжди складаються на основі правових норм, що містяться в статтях нормативно-правових актів, що виступають в якості бази для виникнення і здійснення конкретних відносин між різними особами.
2. Учасники правовідносин наділяються взаємними юридичними правами та обовязками. Якщо один субєкт правовiдносин наділений правом, то на іншого покладається юридичний обовязок.
3. Правовідносини завжди носять індивідуально-вольовий характеру. З одного боку, вони виникають на основі правових норм, які є продуктом свідомо-вольової діяльності людей (правотворческих органів). З іншого боку, учасники правовідносин реалізують передбачені нормами права і обовязки також за допомогою своїх вольових, свідомих дій.
4. Правовідносини охороняються державою, а в необхідних випадках -примусово їм забезпечуються. Структура правовідносин — це сукупність елементів, що їх складають: суб'єкти правовідносин, об'єкти правовідносин, зміст правовідносин. Су б'єкти правовідносин — це їх учасники (сторони), які відповідно до законодавства можуть виступати як носії суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Об'єкти правовідносин — це те, на що спрямовані суб'єктивні права і юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, те,з приводу чого виникають правовідносини. Розрізняють такі види об'єктів правовідносин: — речі (предмети матеріального світу); — поведінка (дія, бездіяльність, а також їх результати); — продукти духовної творчості (твори науки, літератури, мистецтва і тощо); — особисті немайнові блага (ім'я, честь, гідність). Совсімов
Правові відно́сини — врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правові відносини виникають тоді і тільки тоді, коли відношення регулюється нормами права. Правові відносини на відміну від інших суспільних відносин охороняються державною владою від порушень. Види правовідносин[ред. • ред. код] Відносні — в яких реалізація суб'єктивних прав однієї особи можлива лише через виконання обов'язків іншою особою. Абсолютні — засновані на можливості безпосереднього використання суб'єктом своїх суб'єктивних прав без втручання інших суб'єктів у сферу його діяльності.
За предметом правового регулювання поділяються на конституційні, цивільні, адміністративні, трудові, фінансові та ін. Наприклад, відносини, пов'язані з прийомом на роботу, звільненням з роботи працівника власником або уповноваженим ним органом, — це трудові правовідносини; відносини, пов'язані з укладенням угоди про надання банком кредиту фермеру — це цивільні правовідносини;
За функціональним призначенням:
Регулятивні правовідносини витікають на основі юридичних дозволів і втілюються в правомірних діях суб'єктів, регулюючи відповідні суспільні відносини. Охоронні правовідносини виникають на основі юридичних заборон і є результатом вчинення суб'єктами правопорушень. Матеріально-правові правовідносини виникають на основі норм матеріального права, їх змістом є права і обов'язки сторін. Наприклад, матеріальні правовідносини виникають з приводу права на освіту, на охорону здоров'я, на особисту безпеку. Процесуально-правові правовідносини реалізують норми процесуального права і виникають на основі організаційних відносин. Вони є похідними, вторинними від норм матеріального права і встановлюють процедуру реалізації прав і обов'язків суб'єктів права, порядок вирішення юридичних справ. До них належать цивільно-процесуальні, кримінально-процесуальні, адміністративно-процесуальні, господарсько-процесуальні та інші процесуальні відносини.
(Куприйчук Андрий 9-В) будьякому суспільстві існують зв'язки між людьми, які встановлюються у процесі їх спільної діяльності. Ці зв'язки певною мірою упорядковані і організовані за допомогою моральних, релігійних та інших соціальних норм. Але значна частина суспільних відносин будується на підставі правових норм і тому їх називають правовими відносинами. У межах правовідносин життєдіяльність суспільства набуває цивілізованого, стабільного і передбаченого характеру. Правовідносини є особливим видом суспільних відносин, вони визрівають у глибині суспільних відносин, обумовлюються політичними, економічними та іншими соціальними потребами, що сприяє необхідності їх визначення і захисту з боку держави.
У той же час держава не може змінювати основоположний характер тих чи інших відносин за допомогою правових засобів, а тим більше утворювати нові суспільні відносини. Вона може за допомогою прийнятих нормативноправових актів тільки прискорювати розвиток прогресивних суспільних тенденцій чи, навпаки, стримувати або витискати з життя суспільства негативні зв'язки і процеси.
Правовідносини виникають і існують тоді, коли є два і більше суб'єктів суспільних відносин, між якими виникає правовий зв'язок у формі суб'єктивних прав та обов'язків з приводу задоволення своїх матеріальних і духовних потреб та інтересів.
Отже, метою правових відносин є врегулювання та впорядкування певних суспільних відносин, які існують між людьми і їхніми організаціями.
Правові відносини — це врегульовані нормами права суспільні зв'язки між суб'єктами права, які є носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.
Правовідносини (від англ. Legal relation) - врегульоване нормами права і забезпечує державою вольове суспільне відношення, що виражається в конкретній зв'язку між уповноваженими та зобов'язаними суб'єктами. Правовідношення являє собою різновид суспільних відносин, соціальний зв'язок. Правовідносини складаються між людьми або колективами як суб'єктами права з приводу соціального блага або забезпечення яких-небудь інтересів. Не може бути правовідносин з тваринами, рослинами, предметами. Відносини з ними є, але не за допомогою права. Наприклад, за негуманне ставлення до собаки людина відповідає не перед собакою, а перед органами, що стоять на сторожі захисту тварин. Всі сторони життя людини, пов'язані з майном, інформацією, інтелектуальним "майном", нематеріальними благами тощо, цивільним правом. Отже, якщо ви даєте одному велику суму в борг (понад 1000 гривень), то повинна дотримуватися письмова форма. Якщо сліпо слідувати букві закону, виходить, що чоловік, віддаючи дружині зарплату, повинен оформляти все це в письмовому вигляді, укладаючи договір дарування. У цій ситуації чоловік - це дарувальник, а дружина - обдаровуваного. Якщо слідувати прийнятому допущенню, так має бути. Але життя по-своєму вибудовує ці відносини. Люди не дотримуються письмової форми при здійсненні подібних дій (з точки зору цивільного права - угод). І по угоді дарування обдаровуваний в такого роду відносинах не відображає отримане майно в податковій декларації і, отже, не сплачує прибутковий податок. Держава в цій ситуації при об'єктивно недостатньому контролі несе збитки. Але у нього є всі юридичні підстави для наступних дій: прибутковий податок стягнути або піти іншим шляхом - назвати зазначені вище операції угодами, противними основам правопорядку і моральності. І в судовому порядку стягнути все отримане за даними операціях в дохід України. Якщо слідувати такому підходу, то виходить так: чоловік віддає гроші дружині, але ці кошти стягуються в доход держави ... Чудово! В даному випадку в суспільстві відсутні взаємовідносини між громадянами, не врегульовані державою.
Увесь наш світ створений на основі правовідносин. Століттями люди йшли до того ,щоб створити саме такий світ ,в якому ми з вами зараз живемо. І фундаментом цього стали врегульовані нормами права суспільні відносини. Кожна людина має суб'єктивні права та юридичні обов'язки. І саме їхня наявність допомагає нам врегульовувати різні проблем і крокувати вперед до ще кращого життя. Ознаками правовідносин є суспільні відносини виникають тільки між людьми та їх об'єднаннями і безпосередньо пов'язані з їх діяльністю та поведінкою. Що до ідеологічних відносин,то саме вони побудовані на суспільних пріоритетах. Взагалі увесь наш світ керується саме правовідносинами і єдине що не можуть вони врегульовувати ,це наші думки ,і це також добре . Тому що насправді наші власні міркування не можуть комусь зашкодити,але має бути щось ,що можемо врегулювати лише ми самі. Настя Гудзовська
Человеческая жизнь представляет собой совокупность отношений и связей, имеющих разную природу возникновения и неодинаковые цели.Отношение и связь часто имеют объективный характер, многие из них сплетение объективного и субъективного, например существование производства, учреждения - объективно; им требуются, работники, рабочая сила. Однако человек вправе самостоятельно выбрать себе профессию, вправе по своему усмотрению предложить свои трудовые услуги и заключить трудовой договор с учетом собственных интересов. Таким образом, есть целые системы отношений - экономические, производственные, политические, брачные, религиозные и др., которые с помощью юридических норм оформляются как правовые. Правовое отношение - это возникающая на основе норм права общественная связь, участники которой имеют субъективные права и юридические обязанности, обеспеченные государством. Любые отношения приобретают характер правоотношений лишь в том случае, если они возникают на основе и в соответствии с нормами права и не противоречат воле государства. Таким образом, правовые отношения можно в самом общем смысле определить как общественные отношения, урегулированные правом. Таким образом правоотношения охватывают все стороны нашей жизни.
Правові відносини - це специфічні вольові суспільні відносини, які виникають і здійснюються на основі норм права, учасники яких взаємопов'язані суб'єктивними правами та юридичними обов'язками.
Вони мають такі ознаки:
1) правовідносини є результатом свідомої діяльності людей, в якій складається модель майбутніх стосунків з огляду на існуючі людські цінності та суспільні пріоритети;
2) правовідносини формуються на основі реальних суспільних відносин. Вони юридично виражають економічні, політичні, сімейні, національні та інші реально існуючі в житті відносини, є засобом їх регулювання. Так, щодо шлюбно-сімейних правовідносин слід зазначити, що Сімейний кодекс України (2002 р.) містить норми про шлюбні договори, які викликані потребою правового регулювання фактичних сімейних відносин. Потребою правового регулювання у сфері політичних відносин стало внесення змін до Закону України "Про вибори в Україні";
3) правовідносини виникають, припиняються чи змінюються відповідно до правових норм, які впливають на поведінку людей і через неї реалізуються. У реальній дійсності правовідносини можуть виникати лише тоді, коли чинна норма права встановлює взаємні права і обов'язки учасників (суб'єктів) конкретних суспільних відносин. Єдиний виняток з цього правила становить виникнення правовідносин у разі вирішення справи на основі аналогії права. У господарських відносинах юридичних осіб, у майнових відносинах громадян виникають і виникатимуть ситуації і правовідносини, що прямо не врегульовані нормативно-правовими актами, коли діють інститути аналогії права і аналогії закону;
4) суб'єкти правовідносин пов'язані між собою суб'єктивними правами і юридичними обов'язками. Сторони у правовідносинах мають взаємні права і обов'язки, що закріплені у правових нормах. У правовідносинах одна сторона (уповноважена) має право вимагати певної поведінки від іншої сторони (зобов'язаної), що має обов'язок задовольняти вимогу уповноваженої сторони. Якщо суб'єкти не взаємопов'язані закріпленими у праві взаємними правами та обов'язками, то правовідносини між ними виникнути не можуть. Права і інтереси одних можуть бути реалізовані лише через виконання обов'язків інших;
5) реалізація суб'єктивних прав і здійснення юридичних обов'язків забезпечуються можливістю застосування заходів державного примусу. Правовідносини охороняються державою, інші суспільні відносини такого забезпечення не мають;
6) правовідносини завжди мають вольовий характер. Є правовідносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення усіх його учасників (вступ до шлюбу, договір купівлі-продажу, тощо), та правовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лише одного з його учасників (наприклад, проведення обшуку, накладення адміністративного штрафу). В окремих випадках суб'єкт може не знати, що став учасником правовідносин (при спадкуванні за законом, якщо спадкоємець проживає в іншому місці, тощо). Шпанко Надія
Кожна люди має свої права, тому суспільстві в якому ми живемо потрібно дотримуватися прав між собою. Куди б ми не подивились - скрізь правовідносини. Ми живемо під такими правами, тому правовідносини охоплюють всі сторони нашого життя. Шпанко Надія
В обществе существует множество различных отношений: экономические, политические, юридические, моральные, духовные, культурные и др. Собственно, само человеческое общество есть совокупность отношений, продукт взаимодействия людей. При этом все виды и формы отношений, возникающих и функционирующих в обществе между индивидами и их объединениями, являются (в отличие от взаимосвязей в природе) общественными или социальными. Сотник Анастасия.
Правовідносини – це врегульовані нормою права суспільні відносини, учасники яких мають суб'єктивні права і юридичні обов'язки, які забезпечуються державою.
ОтветитьУдалитьПравовідносини відіграють величезну роль у нашому житті. Саме через них виявляється головне призначення права — регулювати, упорядковувати суспільні відносини.
Структура правовідносин — це сукупність елементів, що їх складають: суб'єкти правовідносин, об'єкти правовідносин, зміст правовідносин.
Суб'єкти правовідносин — це їх учасники (сторони), які відповідно до законодавства можуть виступати як носії суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.
До них належать громадяни, іноземні громадяни, особи без громадянства (індивідуальні суб'єкти); державні організації, суспільні об'єднання, приватні фірми тощо; колективні суб'єкти; органи держави.
Об'єкти правовідносин — це те, на що спрямовані суб'єктивні права і юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, те,з приводу чого виникають правовідносини.
Розрізняють такі види об'єктів правовідносин:
— речі (предмети матеріального світу);
— поведінка (дія, бездіяльність, а також їх результати);
— продукти духовної творчості (твори науки, літератури, мистецтва і тощо);
— особисті немайнові блага (ім'я, честь, гідність).
Зміст правовідносин складають суб'єктивне право і юридичний обов'язок і характеризуються синтезом юридичного і фактичного.
Суб'єктивне право — це міра можливої поведінки суб'єкта, яка надає йому можливості задовольнити свої потреби і яка забезпечена державою.
Юридичний обов'язок — міра обов'язкової поведінки суб'єкта права, встановлена для задоволення його інтересів і забезпечена державою.
Динаміка правовідносин залежить від юридичних фактів
Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, передбачені правовою нормою, що викликають виникнення, зміну чи припинення правовідносин.
Вони носять багатоманітний характер і охоплюють всі види суспільних відносин, регульованих правом. Юридичні факти діляться на події і дії. Якщо події не залежать від волі людей, то дії скоюються по волі громадян. Дії бувають правомірними і неправомірними. Правомірні дії можуть бути юридичними актами або юридичними вчинками, неправомірні дії – провиною або злочинами.
Антонюк Віталій
Этот комментарий был удален автором.
ОтветитьУдалитьПравовідносини - це найбільш значимі суспільні відносини, врегульовані правовими нормами, в яких учасники повязані між собою взаємними юридичними правами та обовязками, що охороняються державою.
УдалитьЗначення правовідносин в тому, що вони проектують і перекладають загальні правила, встановлені правовими нормами, у конкретні субєктивні права і обовязки учасників суспільних відносин. Це означає, що загальні юридичні права та обовязки стають приналежністю конкретних осіб і набувають форми конкретних правовідносин.
До числа найважливіших ознак правовідносин, що відрізняють їх від інших відносин соціального характеру відносяться наступні.
1. Завжди складаються на основі правових норм, що містяться в статтях нормативно-правових актів, що виступають в якості бази для виникнення і здійснення конкретних відносин між різними особами.
2. Учасники правовідносин наділяються взаємними юридичними правами та обовязками. Якщо один субєкт правовiдносин наділений правом, то на іншого покладається юридичний обовязок.
3. Правовідносини завжди носять індивідуально-вольовий характеру. З одного боку, вони виникають на основі правових норм, які є продуктом свідомо-вольової діяльності людей (правотворческих органів). З іншого боку, учасники правовідносин реалізують передбачені нормами права і обовязки також за допомогою своїх вольових, свідомих дій.
4. Правовідносини охороняються державою, а в необхідних випадках - примусово їм забезпечуються.
Правовідносини можуть виникати в усіх сферах суспільного життя, регулюючи взаємовідносини людей в області виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ, праці, зайнятості, освіти, шлюбу та сімї і т. д. Однак далеко не всі суспільні відносини можуть бути врегульовані нормами права. Купувати юридичну форму можуть лише відносини, в основі яких лежать акти поведінки, що мають соціальну значимість. Коли ж справа стосується думок і почуттів, що а також вчинків та подій, які не мають соціально значущих наслідків, то правовим регулюванням вони охоплені бути не можуть. Наприклад, в сімейних відносинах юридичну природу набувають найбільш важливі відносини, що мають соціальну значимість: взаємні права та обов’язки подружжя, батьків і дітей і т. д. Відносини ж морального характеру здебільшого залишаються за рамками правового регулювання.
Ясишен Вадим
Людина, будучи членом суспільства, займаючи в ньому певну нішу, завжди реалізує різні соціальні ролі, виступаючи в залежності від конкретних обставин в якості члена сімї, працівника, споживача, виборця, пасажира, платника податків і т. д. У звязку з цим людина протягом всього життя набуває різні відносини з державою, іншими індивідуумами, організаціями, суспільством в цілому. Ці відносини, іменовані громадськими чи соціальними, дуже різноманітні за своїм характером, властивостями, мають різні сторони та форми зовнішнього виразу. Вони можуть носити характер моральних, політичних, національних та інших відносин. Найбільше ж значення набувають відносини юридичного характеру - відносини, що охоплені правовим регулюванням. Вони традиційно іменуються правовідносинами.
ОтветитьУдалитьПравовідносини можуть виникати в усіх сферах суспільного життя, регулюючи взаємовідносини людей в області виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ, праці, зайнятості, освіти, шлюбу та сімї і т. д. Однак далеко не всі суспільні відносини можуть бути врегульовані нормами права. Купувати юридичну форму можуть лише відносини, в основі яких лежать акти поведінки, що мають соціальну значимість. Коли ж справа стосується думок і почуттів, що а також вчинків та подій, які не мають соціально значущих наслідків, то правовим регулюванням вони охоплені бути не можуть. Наприклад, в сімейних відносинах юридичну природу набувають найбільш важливі відносини, що мають соціальну значимість: взаємні права та обовязки подружжя, батьків і дітей і т. д. Відносини ж морального характеру здебільшого залишаються за рамками правового регулювання.
Правовідносини - це найбільш важливі суспільні відносини, що визначаються нормами права. Значення правовідносин в тому, що вони проектують і перекладають загальні правила, встановлені правовими нормами, у конкретні субєктивні права і обовязки учасників суспільних відносин. Це означає, що загальні юридичні права та обовязки стають приналежністю конкретних осіб і набувають форми конкретних правовідносин.
Отже, правовідносини - це найбільш значимі суспільні відносини, врегульовані правовими нормами, в яких учасники повязані між собою взаємними юридичними правами та обовязками, що охороняються державою.
Право безпосередньо зв'язане з правовідносинами. Воно існує в правовідносинах, оскільки це конкретна форма буття права. Правовідносини — це право в житті, оскільки воно реалізується в них, а в окремих випадках виникає в правовідносинах. Право — це природна і соціальна властивість суб'єктів правовідносин.
ОтветитьУдалитьВідносини — це опосередкований зв 'язок явищ, процесів, предметів і т.п. Відносини можуть бути різними, як між явищами природи, так і явищами суспільства, між суспільством і природою. Наприклад, національний характер народу в певній мірі залежить від природно-кліматичних і соціальних умов існування.
В суспільстві людина завжди знаходиться в певних суспільних відносинах. Вона живе, працює, спілкується з іншими людьми, в сім'ї, в трудовому колективі і з іншими суб'єктами. Необхідність задоволення потреб і інтересів людей змушує їх вступати в різні суспільні відносини. Суспільні відносини виникають на підставі діяльності і поведінки людей для задоволення своїх матеріальних і Духовних потреб.
Матюшев
Цікаве (пізнавальне) відео: http://onua.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=967%3A1&catid=121%3A2011-10-14-12-29-02&Itemid=379&lang=ru ("Суб'єкти цивільних прав (правовідносин). Фізичні особи")
ОтветитьУдалитьПравовідносини - це найбільш значимі суспільні відносини, врегульовані правовими нормами, в яких учасники повязані між собою взаємними юридичними правами та обовязками, що охороняються державою.
Правовідносини можуть виникати в усіх сферах суспільного життя, регулюючи взаємовідносини людей в області виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ, праці, зайнятості, освіти, шлюбу та сімї і т. д. В суспільстві людина завжди знаходиться в певних суспільних відносинах. Вона живе, працює, спілкується з іншими людьми, в сім'ї, в трудовому колективі і з іншими суб'єктами.
Ознаки правовідносин:
1. Завжди складаються на основі правових норм, що містяться в статтях нормативно-правових актів, що виступають в якості бази для виникнення і здійснення конкретних відносин між різними особами.
2. Учасники правовідносин наділяються взаємними юридичними правами та обовязками. Якщо один субєкт правовiдносин наділений правом, то на іншого покладається юридичний обовязок.
3. Правовідносини завжди носять індивідуально-вольовий характеру. З одного боку, вони виникають на основі правових норм, які є продуктом свідомо-вольової діяльності людей (правотворческих органів). З іншого боку, учасники правовідносин реалізують передбачені нормами права і обовязки також за допомогою своїх вольових, свідомих дій.
4. Правовідносини охороняються державою, а в необхідних випадках -примусово їм забезпечуються.
Структура правовідносин — це сукупність елементів, що їх складають: суб'єкти правовідносин, об'єкти правовідносин, зміст правовідносин. Су
б'єкти правовідносин — це їх учасники (сторони), які відповідно до законодавства можуть виступати як носії суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.
Об'єкти правовідносин — це те, на що спрямовані суб'єктивні права і юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, те,з приводу чого виникають правовідносини. Розрізняють такі види об'єктів правовідносин:
— речі (предмети матеріального світу);
— поведінка (дія, бездіяльність, а також їх результати);
— продукти духовної творчості (твори науки, літератури, мистецтва і тощо);
— особисті немайнові блага (ім'я, честь, гідність).
Совсімов
Правові відно́сини — врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правові відносини виникають тоді і тільки тоді, коли відношення регулюється нормами права. Правові відносини на відміну від інших суспільних відносин охороняються державною владою від порушень. Види правовідносин[ред. • ред. код]
ОтветитьУдалитьВідносні — в яких реалізація суб'єктивних прав однієї особи можлива лише через виконання обов'язків іншою особою. Абсолютні — засновані на можливості безпосереднього використання суб'єктом своїх суб'єктивних прав без втручання інших суб'єктів у сферу його діяльності.
За предметом правового регулювання поділяються на конституційні, цивільні, адміністративні, трудові, фінансові та ін. Наприклад, відносини, пов'язані з прийомом на роботу, звільненням з роботи працівника власником або уповноваженим ним органом, — це трудові правовідносини; відносини, пов'язані з укладенням угоди про надання банком кредиту фермеру — це цивільні правовідносини;
За функціональним призначенням:
Регулятивні правовідносини витікають на основі юридичних дозволів і втілюються в правомірних діях суб'єктів, регулюючи відповідні суспільні відносини.
Охоронні правовідносини виникають на основі юридичних заборон і є результатом вчинення суб'єктами правопорушень.
Матеріально-правові правовідносини виникають на основі норм матеріального права, їх змістом є права і обов'язки сторін. Наприклад, матеріальні правовідносини виникають з приводу права на освіту, на охорону здоров'я, на особисту безпеку. Процесуально-правові правовідносини реалізують норми процесуального права і виникають на основі організаційних відносин. Вони є похідними, вторинними від норм матеріального права і встановлюють процедуру реалізації прав і обов'язків суб'єктів права, порядок вирішення юридичних справ. До них належать цивільно-процесуальні, кримінально-процесуальні, адміністративно-процесуальні, господарсько-процесуальні та інші процесуальні відносини.
(Куприйчук Андрий 9-В) будьякому суспільстві існують зв'язки між людьми, які встановлюються у процесі їх спільної діяльності. Ці зв'язки певною мірою упорядковані і організовані за допомогою моральних, релігійних та інших соціальних норм. Але значна частина суспільних відносин будується на підставі правових норм і тому їх називають правовими відносинами. У межах правовідносин життєдіяльність суспільства набуває цивілізованого, стабільного і передбаченого характеру. Правовідносини є особливим видом суспільних відносин, вони визрівають у глибині суспільних відносин, обумовлюються політичними, економічними та іншими соціальними потребами, що сприяє необхідності їх визначення і захисту з боку держави.
ОтветитьУдалитьУ той же час держава не може змінювати основоположний характер тих чи інших відносин за допомогою правових засобів, а тим більше утворювати нові суспільні відносини. Вона може за допомогою прийнятих нормативноправових актів тільки прискорювати розвиток прогресивних суспільних тенденцій чи, навпаки, стримувати або витискати з життя суспільства негативні зв'язки і процеси.
Правовідносини виникають і існують тоді, коли є два і більше суб'єктів суспільних відносин, між якими виникає правовий зв'язок у формі суб'єктивних прав та обов'язків з приводу задоволення своїх матеріальних і духовних потреб та інтересів.
Отже, метою правових відносин є врегулювання та впорядкування певних суспільних відносин, які існують між людьми і їхніми організаціями.
Правові відносини — це врегульовані нормами права суспільні зв'язки між суб'єктами права, які є носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.
Этот комментарий был удален автором.
ОтветитьУдалитьЭтот комментарий был удален автором.
УдалитьЭтот комментарий был удален автором.
ОтветитьУдалитьПравовідносини (від англ. Legal relation) - врегульоване нормами права і забезпечує державою вольове суспільне відношення, що виражається в конкретній зв'язку між уповноваженими та зобов'язаними суб'єктами.
ОтветитьУдалитьПравовідношення являє собою різновид суспільних відносин, соціальний зв'язок. Правовідносини складаються між людьми або колективами як суб'єктами права з приводу соціального блага або забезпечення яких-небудь інтересів. Не може бути правовідносин з тваринами, рослинами, предметами. Відносини з ними є, але не за допомогою права. Наприклад, за негуманне ставлення до собаки людина відповідає не перед собакою, а перед органами, що стоять на сторожі захисту тварин.
Всі сторони життя людини, пов'язані з майном, інформацією, інтелектуальним "майном", нематеріальними благами тощо, цивільним правом.
Отже, якщо ви даєте одному велику суму в борг (понад 1000 гривень), то повинна дотримуватися письмова форма. Якщо сліпо слідувати букві закону, виходить, що чоловік, віддаючи дружині зарплату, повинен оформляти все це в письмовому вигляді, укладаючи договір дарування. У цій ситуації чоловік - це дарувальник, а дружина - обдаровуваного. Якщо слідувати прийнятому допущенню, так має бути.
Але життя по-своєму вибудовує ці відносини. Люди не дотримуються письмової форми при здійсненні подібних дій (з точки зору цивільного права - угод). І по угоді дарування обдаровуваний в такого роду відносинах не відображає отримане майно в податковій декларації і, отже, не сплачує прибутковий податок.
Держава в цій ситуації при об'єктивно недостатньому контролі несе збитки. Але у нього є всі юридичні підстави для наступних дій: прибутковий податок стягнути або піти іншим шляхом - назвати зазначені вище операції угодами, противними основам правопорядку і моральності. І в судовому порядку стягнути все отримане за даними операціях в дохід України. Якщо слідувати такому підходу, то виходить так: чоловік віддає гроші дружині, але ці кошти стягуються в доход держави ... Чудово!
В даному випадку в суспільстві відсутні взаємовідносини між громадянами, не врегульовані державою.
Увесь наш світ створений на основі правовідносин. Століттями люди йшли до того ,щоб створити саме такий світ ,в якому ми з вами зараз живемо. І фундаментом цього стали врегульовані нормами права суспільні відносини. Кожна людина має суб'єктивні права та юридичні обов'язки. І саме їхня наявність допомагає нам врегульовувати різні проблем і крокувати вперед до ще кращого життя.
ОтветитьУдалитьОзнаками правовідносин є суспільні відносини виникають тільки між людьми та їх об'єднаннями і безпосередньо пов'язані з їх діяльністю та поведінкою. Що до ідеологічних відносин,то саме вони побудовані на суспільних пріоритетах.
Взагалі увесь наш світ керується саме правовідносинами і єдине що не можуть вони врегульовувати ,це наші думки ,і це також добре . Тому що насправді наші власні міркування не можуть комусь зашкодити,але має бути щось ,що можемо врегулювати лише ми самі.
Настя Гудзовська
Человеческая жизнь представляет собой совокупность отношений и связей, имеющих разную природу возникновения и неодинаковые цели.Отношение и связь часто имеют объективный характер, многие из них сплетение объективного и субъективного, например существование производства, учреждения - объективно; им требуются, работники, рабочая сила. Однако человек вправе самостоятельно выбрать себе профессию, вправе по своему усмотрению предложить свои трудовые услуги и заключить трудовой договор с учетом собственных интересов. Таким образом, есть целые системы отношений - экономические, производственные, политические, брачные, религиозные и др., которые с помощью юридических норм оформляются как правовые.
ОтветитьУдалитьПравовое отношение - это возникающая на основе норм права общественная связь, участники которой имеют субъективные права и юридические обязанности, обеспеченные государством. Любые отношения приобретают характер правоотношений лишь в том случае, если они возникают на основе и в соответствии с нормами права и не противоречат воле государства. Таким образом, правовые отношения можно в самом общем смысле определить как общественные отношения, урегулированные правом.
Таким образом правоотношения охватывают все стороны нашей жизни.
Правові відносини - це специфічні вольові суспільні відносини, які виникають і здійснюються на основі норм права, учасники яких взаємопов'язані суб'єктивними правами та юридичними обов'язками.
ОтветитьУдалитьВони мають такі ознаки:
1) правовідносини є результатом свідомої діяльності людей, в якій складається модель майбутніх стосунків з огляду на існуючі людські цінності та суспільні пріоритети;
2) правовідносини формуються на основі реальних суспільних відносин. Вони юридично виражають економічні, політичні, сімейні, національні та інші реально існуючі в житті відносини, є засобом їх регулювання. Так, щодо шлюбно-сімейних правовідносин слід зазначити, що Сімейний кодекс України (2002 р.) містить норми про шлюбні договори, які викликані потребою правового регулювання фактичних сімейних відносин. Потребою правового регулювання у сфері політичних відносин стало внесення змін до Закону України "Про вибори в Україні";
3) правовідносини виникають, припиняються чи змінюються відповідно до правових норм, які впливають на поведінку людей і через неї реалізуються. У реальній дійсності правовідносини можуть виникати лише тоді, коли чинна норма права встановлює взаємні права і обов'язки учасників (суб'єктів) конкретних суспільних відносин. Єдиний виняток з цього правила становить виникнення правовідносин у разі вирішення справи на основі аналогії права. У господарських відносинах юридичних осіб, у майнових відносинах громадян виникають і виникатимуть ситуації і правовідносини, що прямо не врегульовані нормативно-правовими актами, коли діють інститути аналогії права і аналогії закону;
4) суб'єкти правовідносин пов'язані між собою суб'єктивними правами і юридичними обов'язками. Сторони у правовідносинах мають взаємні права і обов'язки, що закріплені у правових нормах. У правовідносинах одна сторона (уповноважена) має право вимагати певної поведінки від іншої сторони (зобов'язаної), що має обов'язок задовольняти вимогу уповноваженої сторони. Якщо суб'єкти не взаємопов'язані закріпленими у праві взаємними правами та обов'язками, то правовідносини між ними виникнути не можуть. Права і інтереси одних можуть бути реалізовані лише через виконання обов'язків інших;
5) реалізація суб'єктивних прав і здійснення юридичних обов'язків забезпечуються можливістю застосування заходів державного примусу. Правовідносини охороняються державою, інші суспільні відносини такого забезпечення не мають;
6) правовідносини завжди мають вольовий характер. Є правовідносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення усіх його учасників (вступ до шлюбу, договір купівлі-продажу, тощо), та правовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лише одного з його учасників (наприклад, проведення обшуку, накладення адміністративного штрафу). В окремих випадках суб'єкт може не знати, що став учасником правовідносин (при спадкуванні за законом, якщо спадкоємець проживає в іншому місці, тощо).
Шпанко Надія
Кожна люди має свої права, тому суспільстві в якому ми живемо потрібно дотримуватися прав між собою. Куди б ми не подивились - скрізь правовідносини. Ми живемо під такими правами, тому правовідносини охоплюють всі сторони нашого життя.
ОтветитьУдалитьШпанко Надія
В обществе существует множество различных отношений: экономические, политические, юридические, моральные, духовные, культурные и др. Собственно, само человеческое общество есть совокупность отношений, продукт взаимодействия людей. При этом все виды и формы отношений, возникающих и функционирующих в обществе между индивидами и их объединениями, являются (в отличие от взаимосвязей в природе) общественными или социальными.
ОтветитьУдалитьСотник Анастасия.